Методична робота


11.01.2017 р. 

Психолого – педагогічний семінар для вчителів
Позитивний імідж вчителя
 як основа  успішної професійної діяльності
Заняття з елементами тренінгу


Мета заняття: більше дізнатись про членів вчительського колективу; створити позитивний настрій, узгодити правила ефективної роботи; сформувати бачення важливих елементів позитивного іміджу вчителя; навчитися аналізувати вимоги до іміджу педагога та його позитивні сторони, визначати індивідуальні якості для формування позитивного іміджу, підвищити самооцінку.








23.10.2016
Навчально-методичний семінар
Тема:  Інтерактивні технології навчання та виховання











Мета:
-         сприяти активізації творчого потенціалу учасників заходу;
-         сприяти   актуалізації   проблеми підвищення ефективності сучасного уроку;
-         поглибити знання  педагогів  школи   щодо основних понять інтерактивного навчання;
-         знаходити  шляхи підвищення ефективності кожного уроку завдяки впровадженню інтерактивних технологій навчання;
-         розвивати рефлексивну культуру, культуру мислення.
Завдання:
-         відпрацьовувати професійні навички учасників гри;
-         виявити рівень володіння навичками застосування інтерактивних методів навчання;
-         підвищити рівень комунікативних навичок, особистісних якостей учасників.
Очікувані результати:
-         поглиблення знань педагогів  школи щодо основних понять інтерактивного навчання;
-         підвищення рівня комунікативних навичок;
-         відпрацювання професійних навичок учасників гри.
Функції учасників:
-         заступник директора з НВР – керує заняттям;
-         лідери – отримують початкову інформацію, організовують роботу  на виконання запропонованого завдання;
-         гравці – беруть активну участь у процесі виконання завдань,    підтримують  лідерів під час захисту.
-         бути позитивними;
-         бути активними;
-         бути толерантними.

Те, що я чую, я забуваю.
те, що я бачу, я
пам'ятаю. Те, що я
роблю, я розумію.
Конфуцій


Хід  гри:
Шановні колеги!    Рада вас вітати на на нашому семінарі   «Інтерактивні технології навчання».
Тема вибрана не випадково. Нові запити суспільства ХХІ сторіччя висунули відповідні вимоги до підготовки майбутніх компетентних фахівців, що і зумовило потребу в пошуку і впровадженні нових сучасних інтерактивних технологій навчання. Хотілося б, щоб на цьому заході  у всіх  був гарний настрій, бажання проявити власну творчість і бажання розвиватися, сприймати нову інформацію, знаходити  шляхи підвищення ефективності кожного уроку завдяки  впровадженню інтерактивних технологій навчання.  
 (Повідомляються  мета, завдання,  очікувані результати роботи. Слайди 1-4).
Вправа 1. (Слайд 5)
Метод «Мозковий штурм»     (Організовується за такими етапами:
     1. Всі учасники штурму пропонують ідеї щодо розвязання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).
     2. Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.
     3. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється.
     4. Після того, як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою.
Вправа дозволяє вільно висловлювати свої думки, сприяє виробленню вміння приймати декілька рішень конкретної проблеми)
-   Давайте визначимо, що означає поняття «педагогічна технологія». Які асоціації з'являються у вас, коли ви чуєте це словосполучення? Говоріть усе, що спадає на думку.
(Ведучий записує на дошці все, що говорять учасники гри, нічого не коментуючи і не виправляючи. Можливі записи: метод, прийом, знання про майстерність, ремесло та ін. Після того, як усі бажаючі висловилися, ведучий підбиває підсумок.)
(Слайд 6)   Існує близько 300 визначень цього поняття. Технологія – з грецької   tehne – «мистецтво», «ремесло», logos – «вчення», «наука».
Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних прийомів, методів навчання, виховних засобів   (Т.Б. Лихачов).
Педагогічна технологія – продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з обов'язковим забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителів(В.М.Монахов).
Вправа 2. (Слайд 7)
Метод «ПРЕС»(є ефективним при обговоренні дискусійних питань; при проведенні вправ, в яких необхідно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію)
-           Як ви думаєте, чи є різниця між поняттями «метод» і «прийом»?
Щоб бути переконливими, прошу вас висловлюватися за такою схемою:
-           Я думаю, що …
-           Тому, що…
-           Наприклад,…
-           Отже,…
(Учасники висловлюють свої думки, після цього підбиваємо підсумок)
Метод (з грецької – «шлях до чогось »)- спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. По-іншому, це спосіб навчальної роботи вчителя та організації навчально-пізнавальної діяльності учнів щодо вирішення різноманітних дидактичних завдань, спрямованих на оволодіння матеріалом, що вивчається.
Прийом – складова частина методу, яка спрямовує учнів на розв'язання часткових дидактичних завдань.
Вправа 3. (Слайд 8)
Робота в малих групах
-           Учасники об'єднуються в групи по 4 особи, займають місця за окремими столами. Нагадуються правила роботи в малих групах (слайд 9), їм дається розподіл ролей у групі (слайд 9, додаток 1), завдання для групи  (слайд 10, додаток 2), ватмани з малюнками (додаток 3) і маркери.   Протягом 5-7 хвилин групи виконують завдання.
Іншим учасникам семінару пропонується намалювати будинок, дерево, людину(методика Дж. Бука). Після завершення роботи доповідачі від кожної групи презентують результати (можливі відповіді – див. додаток 4).
Висновок:    (слайд 14,15)   інтерактивна модель навчання є найбільш ефективною. Адже, за словами Конфуція: «Те, що я чую, я забуваю, те, що я бачу і чую, я трохи пам'ятаю, те, що я роблю, я розумію».
4. Практичне застосування інтерактивних методів навчання:
Методи, які пропонуємо для опрацювання
- метод «Акваріум» (слайд 16);
- метод «Ажурна пилка» (слайд 17);
-  вправа-енергізатор   (слайд 18);
- метод «Карусель» (слайд 19);
- метод «Займи позицію» (слайд 20;
-  вправа-релаксація  (окрема презентація).
5.  Рефлексія
Сьогодні ми ще раз повторили значення понять «педагогічна технологія», «метод», «прийом»; пригадали, які є інтерактивні методи навчання, спробувати деякі з них застосувати у своїй практичній діяльності.
 Метод «Мікрофон» (слайд 21)
А зараз закінчіть речення:
«Сьогоднішня зустріч допомогла мені…»
(Слайд 22)   Дякую за співпрацю. Безперечно, всі ми хочемо бути хорошими вчителями, тож пам'ятаймо, що:
-       Хороший учитель не підштовхує учнів у спину
-       Хороший учитель іде поруч з учнем, він дозволяє досліджувати, винаходити, створювати, ставити запитання, пояснювати свої вчинки
-       Хороший учитель каже: «Подивись», «Подумай», «Спробуй», «А що вийде, якщо ми зробимо навпаки ?»
-       Хороший учитель знає, що успіх будь якої справи залежить від того, як її почати
Хороший учитель робить навчання захопливою пригодою, а не суворою муштрою . На цьому заняття завершено. До нових зустрічей!

                                                                                        


Додаток 
Акваріум
Ще один варіант коопера­тивного навчання, що є формою діяльності учнів у малих гру­пах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запро­понований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.
Як організувати роботу
Учитель об'єднує учнів у групи по 4-6 осіб і пропонує їм оз­найомитися із завданням.
Одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб від­окремити діючу групу від слухачів певною відстанню.
Ця група отримує завдання для проведення групової диску­сії, сформульоване приблизно так:
*                    прочитайте завдання вголос;
*                    обговоріть його в групі;
*                    за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.
Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу з завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос протягом 3-5 хвилин обго­ворити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втру­чаючись у хід обговорення.
По закінченні відведеного для дискусії часу група повертає­ться на свої місця, а вчитель ставить до класу такі запитання:
*                    Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
*                    Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
*                    Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?
На таку бесіду відводиться не більше 2-3 хв. Після цьогомісце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію.
Наприкінці вчитель повинен обговорити з учнями хід гру­пової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та на­прями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах «акваріуму» можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної групи.



Акваріум(на допомогу учням)
         Такий вид діяльності на уроці допоможе вам вдосконалити навички роботи в малих групах.
Після того як учитель об'єднав вас у дві-чотири групи і за­пропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти) та утворює своє маленьке коло.
Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:
·     прочитати вголос ситуацію;
·     обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;
·     дійти спільного рішення за 3-5 хв.
Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись в хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за ви­значеними правилами дискусії. Після закінчення 3-5 хвилин група займає свої місця, а клас обговорює:
Ø чи погоджуєтесь ви з думкою групи;
Ø чи була ця думка достатньо аргументована, доведена;
Ø який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група та обго­ворює наступну ситуацію.
Усі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяль­ність кожної з них мусить бути обговорена класом.
            Метод «Акваріум»
 Урок математичної логіки, 
Інколи існує кілька шляхів розв'язання логічної задачі, тому клас ділиться на 2—4 групи. Одна з груп сідає в центрі класу й утворює своє маленьке коло. Учасники цієї групи обговорюють свій варіант розв'язання задачі, використовуючи метод дискусії (3—5 хвилин). Інші учні класу слухають, не втручаючись у хід обговорення. Потім кожна група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій варіант розв'язання задачі. Обирається найбільш раціональний варіант.







Семінар-тренінг
«Самоосвітня діяльність вчителя математики як умова удосконалення його професійної компетентності»

Удосконалення методичної майстерності –
це передусім самоосвіта,
особисті ваші зусилля,
спрямовані на підвищення власної культури праці
і в першу чергу культури мислення.
В.Сухомлинський

Мета: вироблення позитивної мотивації педагогів до самоосвіти;  формування навичок  формулювання    методичної проблеми для самоосвіти, вибору відповідної літератури та джерел самоосвіти; ознайомлення з досвідом самоосвітньої діяльності із   реалізації сучасних форм і методів в начально-виховному процесі.
Обладнання: стільці та столи, виставлені у формі півкола, стіл для педагогів-тренерів; інформаційні матеріали, маркери, скотч, ножиці, кольорові стікери, клей.
Тривалість: 1,5 години.
Хід семінару-тренінгу
1.     Оголошення теми, мети , завдань. (Слайди 1-2)
Педагоги-тренери вітають  учасників, презентують  програму заняття, мету та завдання. Ознайомлюють учасників із регламентом роботи.
Ведучий 1. Є така притча.
 Іде нарада вчителів. Раптом на порозі з’являється хлопчик і запитує:
- Що ви тут   робите?
- Ми думаємо, розмовляємо, - лунає йому у відповідь.
- Я бачу, що ви розмовляєте, я питаю, що ви робите?
- Ми робимо твоє майбутнє.
Усі ми, вчителі,  позначені відбитком часу, дуже різні, але маємо одне спільне - ми професійні педагоги. Є таке поняття - професійна солідарність. Нам слід бути разом, зустрічатися, обмінюватися досвідом, ділитися напрацюваннями, щоб іти в ногу з часом, творити майбутнє наших дітей.
Сьогодні ми запрошуємо вас до розмови про самоосвіту вчителя як умову            його професійного зростання.  Запрошуємо до участі в семінарі-тренінгу, тема якого: « Самоосвітня діяльність вчителя математики як умова удосконалення його професійної компетентності».

Гаслом нашого заняття  є слова:
Удосконалення методичної майстерності –
це передусім самоосвіта,
особисті ваші зусилля,
спрямовані на підвищення власної культури праці
і в першу чергу культури мислення.
В.Сухомлинський

Нам допоможе ваша ініціатива на семінарі.
2.     Вправа «Криголам». Самопрезентація (5 хв)
(Слайд 3)
Мета:   створення доброзичливих відносин між учасниками семінару, умов для ефективної співпраці.
Ведучий 2.  Успішність будь-якого навчального заняття, подальше емоційне самопочуття кожного з учасників навчального процесу, як і успішність нашої  роботи  залежить від того, як нас зустрінуть (з усмішкою чи недоброзичливо), від атмосфери  в аудиторії. Тому організатор навчання має докласти максимум зусиль, щоб створити теплу, приязну атмосферу в класі. Для цього  ми використаємо метод під назвою «криголам». Є різні види ламання криги.  Ми ж вам пропонуємо «самопрезентацію».
Ми всі – члени одного  освітянського колективу,  але кожен  з нас має свій особистий внутрішній світ. Я пропоную   відхилити хоч трішечки завісу  і зазирнути в світ до кожного.    Назвіть імя, яким би ви хотіли, щоб вас називали під час тренінгу і презентуйте свою фахову діяльність. Задля цього закінчте, будь ласка речення: «Я не люблю хвалитися, але я  вчитель… і …»
 Рефлексія: Що ви відчували під час виконання цього завдання? З якою метою, на вашу думку, виконують цю вправу?
3. Знайомство з учасниками. (3 хв)
 Мета: створення сприятливого психологічного клімату

Оплесками вітають тих, кого тренер просить  підвестися.

Ведучий 1. Вітаймо оплесками:
-         тих, хто працює в школі понад 20 років;
-         тих, хто святкує свій день  народження весною;
-         Василів та Васильовичів та Василівних;
-         Микол;
-         тих, у кого є вдома кішка;
-         тих, хто має доньку;
-         тих, хто любить квіти;
-         оплески  всім …
(Цей метод допоможе відчути комфорт, заспокоїть учасників, зніме напруження, яке може виникнути в незнайомому колективі, приміщенні).
Рефлексія: Що ви відчували під час виконання цього завдання? З якою метою, на вашу думку, виконують цю вправу?
(Кожен   учасник помітив і відчув спільне з членами колективу, який утворився.  Таку вправу можна  проводити з учнями на початку уроків  з метою  згуртування учнівського колективу.    З допомогою вправи кожен учень, навіть той, який відчуває ізоляцію від ровесників,   бачить   в першу чергу те, що їх поєднує.) 
4.     Ознайомлення з основними правилами роботи ( 2хв). (Слайд 4)
 Ведучий 2. .  Щоб наша робота була плідною, спробуймо ухвалити правила або принципи, за якими  будемо працювати.

-         Ми, учасники і ведучі, спільно відповідаємо за те, що відбувається на занятті;
-         Вільний обмін думками;
-         Кожна висловлена ідея належить всім, а не тільки тому, хто її висловив;
-         Не обговорювати і не критикувати висловлювання інших;
-         Бути  відкритими для нових вражень і нового досвіду;
-         Бути  доброзичливими ,  щирими, уважними.


5. Вправа «Бінго» (10 хв)  
Мета:  сприяти формуванню позитивної самооцінки і  усвідомленню  унікальності кожної людини
(Кожному учасникові дається білий або кольоровий аркуш паперу.)
Ведучий 2.  Необхідно скласти аркуш вертикально навпіл, а потім без ножиць або будь-яких ріжучих предметів, тільки руками, «вирізати» фігурку «Бінго» - силует людини. Після цього кожен учасник пише на «Бінго»,  чого він очікує від сьогоднішнього семінару.
Учасники озвучують свої очікування, ведучі прикріплюють «Бінго» на карту із зображеним  на ній сонечком, утворюючи з «Бінго» круг навколо нього.  На карті напис:  «В кожній людині – сонце. Тільки дайте йому світити».  (Сократ). 
Рефлексія.      Подібно до того, як в центрі Всесвіту знаходиться Сонце, в центрі нашої освітньої діяльності  знаходиться дитина.  Вся наша діяльність, всі думки  спрямовані  на її ефективне навчання і виховання. Дитина - сонце, навколо якого обертаються всі засоби і методи  навчання.
  Ведучий 1. В кожній справі добре мати друзів – стара й незаперечна істина! Їх ніколи не буває багато чи мало: їх саме  стільки, скільки ми заслуговуємо. Ми маємо право пишатися тим, яке велике, тісне й нерозривне коло  сьогодні утворилось.  Погляньмо  один на одного і   відчуймо   багатство і гармонію   людських почуттів. А разом ми – однодумці, бо об’єднує нас висока і шляхетна мета освіта і виховання молодого покоління.  Тож нехай міцніє коло друзів, нехай міцніють наші зв’язки, нехай ніколи в нас не зникає бажання творчо співпрацювати, керуючись нашим головним принципом: разом ми набагато розумніші, ніж кожен окремо.

5.     Вправа «Мотивація». Робота в групах. Слайд 4
6.      
Ведучий. На дитячі та юнацькі роки випадає тривалий процес освіти і багато молодих людей з полегшенням зітхають, коли приходять на виробництво після вищого навчального закладу, але навіть невелика перерва в освіті відкидає їх назад, бо диплом про вищу освіту - це тільки початок безперервної освіти.
Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на людину, ніж сама освіта у навчальному закладі. Самоосвіта вчителя є необхідною умовою професійної діяльності  педагога.
 Суспільство завжди ставило  і буде ставити перед  вчителем   високі вимоги. Для того, щоб вчити інших,  потрібно знати більше, ніж  інші.
Самоосвіта є головним завданням кожного  вчителя.
Давня мудрість говорить: хто стоїть на місці, той відстає.  (Слайд 5).   А хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище. У цьому й  полягає основна місія сучасного учителя.
Сьогодні в час інформатизації, вирішальну роль  у творчому і професійному становленні вчителя відіграє самоосвіта. "Хто дорожить життям думки, той знає дуже добре, що справжня освіта – це самоосвіта," – зазначав Д.Писарєв. Курсова перепідготовка не в змозі подолати той розрив між необхідним темпом отримання нових знань та їх традиційним поновленням.  

Сьогодні вже не достатньо бути на уроці та поза ним актором, режисером, діловодом, диригентом, дипломатом, психологом, новатором і компетентним фахівцем. Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються у щоденній учительській праці. Учитель – людина публічна, його фахові та загальнолюдські здібності є предметом обговорення серед колег, учнів, батьків і навіть пересічних громадян.
Тому основні мотиви  для самоосвіти вчителя: (слайд 6)
-         бажання творчості;
-         зміни, що відбуваються в житті суспільства;
-         конкуренція;
-         громадська думка;
-         матеріальне стимулювання;
-         інтерес.
І тому  сучасний вчитель , за словами Сухомлинського, до хорошого уроку готується все життя.   (Слайд 7).   Він повинен постійно вчитися спілкуватися із сучасними дітьми, як зовсім не такі як були колись ми,  вчитися працювати над собою.
 Яким  повинен бути сучасний вчитель? Який він? Пропонуємо вам роботу в групах.  (слайд 8).
Група « Реклама учня»  - створює рекламу учня, який хоче успішно скласти ЗНО;
Група "Реклама вчителя" –створює рекламу вчителя,  якого охоче візьмуть на роботу.
Група "Методичне асорті" отримала завдання скласти асоціативний ряд: компетентний учитель (на кожну букву підібрати прикметник, який характеризує компетентного вчителя: кваліфікований, освічений, ерудований, енергійний, обізнаний, тямущий, трудолюбивий, відповідальний, наполегливий,)
Група "Соняшник" виконує вправу "Соняшник" (кожен вчитель групи на стікері повинен написати для себе два завдання короткострокове і довгострокове, які треба виконати, щоб підвищити свою професійну майстерність і приклеїти до соняшника , таким чином складають не­величку програму особистісного зростання вчителя).
6.     Теоретичний блок.  (Олішкевич В. П.   заступник директора школи з НВР)
Самоосвіта як безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів (Слайд 9)

Удосконалення методичної майстерності –
це передусім самоосвіта,
особисті ваші зусилля,
спрямовані на підвищення власної культури праці
і в першу чергу культури мислення.
В.Сухомлинський

Ведучий 1.
Удосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи  Міністерства освіти і науки України свідчать:
«Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру».                                                         Закон України « Про освіту»;
«Підготовка педагогічних  і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти»
                                                               Національна доктрина розвитку освіти
             
Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів.

Механізм самоосвіти – це самоформатування. Самоосвіта – це усвідомлений рух від:
Описание: http://znmc.ucoz.ru/_pu/1/88038321.jpg
     

САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ВКЛЮЧАЄ:
 
ü     РОБОТУ НАД НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЮ ПРОБЛЕМОЮ;
ü   ВИВЧЕННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ,
    ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ
    ТА НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ;
ü   УЧАСТЬ У КОЛЕКТИВНИХ І ГРУПОВИХ
    ФОРМАХ РОБОТИ;
ü   ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ КОЛЕГ;
ü   ТЕОРЕТИЧНУ РОБОТУ І ПРАКТИЧНУ АПРОБАЦІЮ .


 
Таким чином, мета самоосвіти: систематичне підвищення педагогами свого професійного рівня. (Слайд 10)
Основні завдання самоосвіти:
- Вдосконалення теоретичних знань, професійної компетентності вчителя;
- Оволодіння новими формами, методами, прийомами навчання і виховання дітей;
Вивчення та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної технологій;
-          Розвиток у школі інноваційних процесів.


Ініціатором самоосвіти  є сам педагог, хоча на її організацію часто впливають інші: керівники методичних об`єднань, курсів підвищення кваліфікації, які ініціюють та стимулюють діяльність вчителя, вихователя. Групові форми у вигляді діяльності методичного об`єднання, семінарів, практикумів тощо організовуються адміністрацією.
Хочу сьогодні звернути увагу на можливий список джерел самоосвіти. (Слайди  11 -12) Якими джерелами  самоосвіти користується педагог? У сучасному світі існує багато різноманітних можливостей отримати знання (слайд 9):
-         книжки (наукова, науково-методична, методична, публіцистична, художня та інші літератури); опрацювання законодавчих та нормативно-правових документів з питань освіти;
-         фахова періодика (газети, журнали); вивчення нових наукових ідей, найактуальніших педагогічних проблем ( у відповідності до науково-методичної проблеми школи );
-         вивчення передового педагогічного досвіду;
-         робота над індивідуальною психолого-педагогічною проблемою, докурсовим та післякурсовим завданням.
-         Інтернет;
-         телебачення;
-         відео, аудіо інформація;
-         семінари, круглі столи, конференції;
-         майстер-класи;
-         курси підвищення кваліфікації;
-         екскурсії, театри, виставки, музеї, концерти;
-         заходи з обміну досвідом;
-         різноманітні курси;
-         подорожі;
-         ведення здорового способу життя тощо.
 Самоосвіта вчителя приносить великі девіденти у вигляді підвищення професійного рівня вчителя, що тим самим сприяє росту позитивного іміджу школи в цілому.
Творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж. Завдання  адміністрації не в  тому, щоб учити педагога все життя, а в тому, щоб він навчився робити це сам.
Форми самоосвіти: індивідуальна та колективна. (Слайд 13)
Індивідуальні  форми  науково – методичної роботи:
- стажування;
-наставництво;
-  консультування;
-  розробка методичних рекомендацій;
- курсова  підготовка;
- докурсова і післякурсова робота;
- атестація;
- конкурс  «Учитель  року» ;
- конкурс «Творчі сходинки педагогів Волині» ;
 - видавнича діяльність  вчителів.

Колективні  форми  науково – методичної  роботи:
-  тематичні  педради;
- психолого – педагогічний  семінар;
- науково – практична  конференція;
- педагогічні  читання;
- психолого – педагогічний  консиліум;
- методичні  оперативки;
- педагогічний  моніторинг;
- творчий  звіт  вчителів;
- майстер-клас;
- предметні  тижні.
Як же раціонально спланувати самоосвітню діяльність, щоб мати дійсно ефективний результат? Проблема самоосвіти педагога в контексті  його професійної самосвідомості має поступальний рух.
Спробуємо  викласти своє бачення розв'язання цього питання. По-перше, сучасна інформаційна хвиля потребує проведення курсової перепідготов­ки. Але якою класичною вона не була б, вона має одноразовий характер, один раз на п'ять років, тому не завжди є ефективною. А як зростати вчи­телю в період міжкурсової перепідготовки?   Виникає необхідність здобувати самостійно знання, які приноситимуть найбільшу користь. Адже, за словами В.О.Сухомлинського "учитель повинен більше працювати не на уроці, а готуючись до нього".
 З метою самоосвіти вчителю необхідно:
-         вивчати необхідну літературу та передовий педагогічний досвід;
-         виокремлювати з літератури, що вивчається, та передового педагогічного досвіду основні актуальні положення, факти, явища, що піднімають теоретичний та методичний рівень педагога;
-         відбирати з прочитаного та побаченого педагогом думки та методичні знахідки для апробації  у власній педагогічній діяльності;
-         систематизувати та розробити науково-методичні узагальнення;
-         впроваджувати досягнення психолого-педагогічної науки та шкільної практики у власний досвід роботи з  учнями.

У педагогічній літературі виділяються такі принципи самоосвіти вчителя (слайд 14):
1.  Принцип цілісності (системність самоосвітньої діяльності ).
2.  Принцип діяльності (практична спрямованість роботи ).
3. Принцип мобільності (відповідність змісту самоосвіти рівню професійної компетентності).
4. Принцип самореалізації (впровадження в життя своїх внутрішніх можливостей та здібностей).
5. Принцип самоорганізації (здатність особистості раціонально організувати свою діяльність).
Самоосвіта педагога не повинна зводитися до відновлення знань, якими він оволодів у вузі, мова йде про ознайомлення з новітніми педагогічними та психологічними дослідженнями, пошук нових  напрямків у методиці та організації навчально-виховного процесу, розгляд на високому науковому рівні педагогічних проблем, що викликають утруднення в практичній роботі.

Основні компоненти самоосвітньої діяльності можна зобразити у вигляді схеми

                                      
Таким чином, самоосвітню діяльність вчителя можна представити у вигляді схеми  (слайд 15).

 Рівнево-кваліфікаційна диференціація при організації самоосвітньої діяльності
При організації самоосвітньої діяльності неприпустимо формально  ставитися, тобто висувати однакові вимоги, до учителя – початківця та учителя із стажем. При переході вчителів від однієї кваліфікаційної категорії до іншої обов’язково слід будувати самоосвітню роботу з удосконалення рівня професійної майстерності згідно з результатами атестації. На кожному наступному етапі зміст та результати роботи значно відрізняються від попереднього. Кожного разу, докладаючи більше зусиль до самоосвітньої роботи над собою, вчитель постійно переходить на більш високий рівень самоосвіти і , як наслідок, підвищує кваліфікаційну категорію.
Планування роботи адміністрації школи з управління самоосвітньою діяльністю також повинне будуватися на підставі диференційованого підходу.  (Слайд16)

Етапи  самоосвіти вчителя
за принципами рівнево - кваліфікаційної диференціації
І етап – профадаптаційний ( зі спеціаліста на ІІ категорію);
ІІ етап – самовизначення ( з ІІ категорії на І категорію );
ІІІ етап – самоактуалізація ( з І категорії на вищу );
ІV етап – самореалізації ( з вищої категорії на здобуття методичних звань )        

І етап самоосвіти вчителя – профадаптаційний ( зі спеціаліста на ІІ категорію )
Форми самоосвіти
Індивідуальні
Колективні
Стажування
Відвідування школи молодого вчителя.
Навчання у процесі контролю та експертної оцінки керівників школи.
Пасивна участь у різноманітних семінарах шкільного та районного рівня.
Відвідування уроків вчителів – наставників.
Відвідування консультпункту.
Зміст самоосвіти
Первинне ознайомлення з професією.
Пошук базових педагогічних ідей.
Виявлення своїх слабких сторін та можливостей професійного росту.
Поповнення педагогом базових предметних знань (дидактичних, методичних, психолого-педагогічних, загальнокультурних) згідно з результатами діагностики.
Формування професійно важливих умінь і навичок.
Ознайомлення з системою роботи колег.
Моделювання особистої системи роботи.
Оволодіння технологією розробки індивідуальної системи роботи.
Вироблення концепції педагогічної діяльності.

ІІ етап  самоосвіти вчителя– самовизначення
( з ІІ категорії на І категорію )  
Форми самоосвіти
Індивідуальні
Колективні
Навчання у процесі контролю та експертної оцінки керівників школи.
Активна участь у різноманітних семінарах шкільного та районного рівня.
Відвідування уроків вчителів – наставників.
Участь у роботі творчих та динамічних груп.
Зміст самоосвіти
Розвиток професійно важливих умінь і навичок.
Вивчення передового педагогічного досвіду.
Пошук оригінальних педагогічних прийомів навчання.
Усунення з системи роботи форм і методів діяльності, ефективність яких е підтверджена практикою.

ІІІ етап самоосвіти вчителя – самоактуалізація
( з І категорії на вищу )
Форми самоосвіти
Індивідуальні
Колективні
Розробка програм експериментальної роботи.
Активна участь у різноманітних семінарах, конференціях, фестивалях педагогічних ідей.
Складання авторських методичних рекомендацій.
Розробка авторських програм.
Участь у роботі районних та обласних творчих груп.
Публікації в пресі.

Презентація досвіду роботи.

Проведення авторських семінарів.

Зміст самоосвіти
Суттєве оновлення теоретичної моделі системи роботи новими формами та методами діяльності.
Розробка методичних продуктів.
Осмислення власного досвіду та його систематизація.

ІV етап самоосвіти вчителя – самореалізація
( з вищої  категорії на здобуття методичних звань)
Форми самоосвіти
Індивідуальні
Колективні
Наставництво.
Керівництво школою молодого вчителя.
Майстер – клас.
Участь в апробації навчально-методичного комплексу.
Видавнича діяльність.
Участь у роботі обласних творчих груп.
Створення монографій.

Експертна робота.

Проведення серії відкритих заходів.

Авторські курси.

При плануванні самоосвіти потрібно враховувати  загальноприйнятий алгоритм самоосвіти: (слайд 17)
-          проблема, над якою працює школа ;
-         власна науково методична проблема;
-         термін роботи над проблемою;
-         мета, завдання, очікувані результати;
-          література з теми, методичні рекомендації.
Поради педагогу, який не може визначитися з темою самоосвіти: (слайд 18)
q Виділіть з багатьох проблем, що витікають із результатів діагностичного обстеження, спостережень за дітьми, аналізу роботи ту, яка є для вас головною і вирішення якої може дати стійкі позитивні результати.
q Визначте актуальність даної проблеми, перспективність і практичну значущість для підвищення освітньо-виховного процесу. При цьому спирайтеся на нормативно-правові документи: закони, листи МОН України, цільові програми, ститистичні дані і т.і.


Слайд 19.

Наприклад(слайд20)
-          «Організація проблемно-пошукової роботи
та дослідницької діяльності на уроках  художньої культури”;
-“Розвиток творчих здібностей учнів у процесі самостійного виконання завдань на уроках художньо-естетичного циклу” та ін..
Слайд 21

Слайд 22
Наприклад:
“ Ігрова модель навчання  як умова пізнавальної діяльності учнів ”
“ Сюжетно-рольова гра  як засіб формування комунікативних здібностей  учнів початкових класів ”
“ Використання розвивальних ігор  як засіб розвитку пізнавальних  здібностей   дітей     молодшого шкільного  віку»

ВИЗНАЧЕННЯ АКТУАЛЬНОСТІ ТА НОВИЗНИ ДОСЛІДЖЕННЯ  (слайд 23)
-       Дайте відповідь на питання: чому дану проблему потрібно вивчати сьогодні, наскільки вона важлива і значуща для практики навчання і виховання школярів?
-       Актуальність полягає у  теоретичному обгрунтуванні проектованого результату, який планується досягти.
-       Новизна може полягати в оригінальному вирішенні питань, використанні регіональних особливостей.

Формулювання мети дослідження:  (слайд 24)
Мета  - це те, що необхідно отримати
чи показати в результаті роботи, це уява
про загальний результат роботи.
Наприклад:
“ Визначити шляхи реалізації творчого потенціалу вчителя з метою підвищення результативності навчально-виховного процесу”
Слайд 25


Результат самоосвіти   може подаватися у формі:
-          доповіді, виступу  на семінарі, педагогічній  раді, методичному об`єднанні;
-          майстер-класу;
-          реферату;
-          програми;
-          методичного посібника;
-          статті до фахового видання;
-          дидактичних  матеріалів;
-          науково-методичних  розробок;
-          проектів;
-          методичних або діагностичних кейсів.
-          Пропонуємо вашій  увазі   презентацію досвіду вчителів математики нашої школи.


 

Корисні технології, про які  буде іти мова, тільки невеличка частинка, тільки вершина айсберга педагогічної мудрості, педагогічної майстерності, спільного педагогічного досвіду, та ознайомитися  з ними буде корисно.
7.   Практичний блок.     Майстер-клас вчителя. 

Ведучий2. Чи готові ви до самоосвіти? Чи потрібно це вам? Чи не занадто ви впевнені у своїй майстерності? Поставте розділовий знак (., !, ?) у виразі "Моя професійна компетентність досконала _". Покажіть цю відповідь представнику адміністрації вашого навчального закладу, методисту чи практичному психологу та дізнайтесь думку фахівця про стан вашої внутрішньої готовності до самовдосконалення.

І завжди пам’ятайте слова Джимі Рона – усесвітньо відомого філософа бізнесу, який розробляв стратегії діяльності
Coca-Cola, I.B.M., Xerox, General Motors і був особистим бізнес-тренером Білла Гейтса: "Формальна освіта допоможе вам вижити, а самоосвіта приведе вас до успіху".

Ведучий 1.
9. Підсумки тренінгу. Рефлексія.
Мета: визначення результатів, спрямування на майбутню діяльність.
Вправа «Коло ідей»
Ведучий 1.  Щоб уникнути ситуації, коли одна група подасть  усю інформацію з проблеми,  застосуємо    вправу «Коло ідей»
•  Кожна група отримує  ватман із записаними на них питаннями;
• учасники групи  мають про­читати  запитання і написати на ватмані   можливі варіанти  відповіді, потім ватман передають  наступній  групі (по колу, за сонцем);
•   групи,  отримавши свої перші ватмани, аналізують запропоно­вані відповіді, узагальнюють їх    і повідомляють   всім учасникам.       
          Запитання для обговорення:
1)  Які джерела для самоосвіти може використовувати вчитель?
2)  Що  спонукає вчителя до самоосвіти ?
3)  Що є результатом самоосвіти вчителя?

4)   Яке Ваше ставлення до інноваційних технологій навчання?
5)    Які думки у Вас виникали  під час виконання  інтерактивних вправ? 
6)    Яке ваше ставлення до традиційних методів навчання?

7)    Чи почувалися  Ви комфортно під час семінару?
8)    Що вам було відкриттям,  особливо цікавим   з побаченого в школі?
9)    Що було для вас  сьогодні найважливішим?

10) У чому для Вас  особисто полягає результативність  семінару? 
11) Чого хотіли б навчитися у подальшому?
12) Які ваші побажання учасникам, організаторам  семінару?

ВЕДУЧИЙ 2.
10. Вправа   на завершення «Тепло  наших рук»  (Слайд 24 )
Мета:  закріплення позитивних результатів тренінгу.
Учасники семінару стають в коло, і «ланцюжком», потисуючи один одному руки, висловлюють побажання.

Ведучий 1. Наш семінар добігає до кінця. Не претендуючи  на повне вирішення поставленої на семінарі проблеми, ми намагалися за допомогою теоретичного  та практичного  матеріалу  ознайомитись  з  актуальністю, проблемами,  досвідом самоосвіти  вчителя. Найголовніше,  чого ви сьогодні  навчили  нас – це те,  що всі ми потрібні одне одному. Спасибі вам за те, що ви вчили нас цінувати різні точки зору людей. Слайд  28.
Відомий вислів Гомера:  «Боги   і діти живуть там, де їх підтримують». Пропонуємо  вам  підтримати один одного та  потиснути колегам руки і стисло висловити власні побажання
Слайд 29.

Ведучий 2.
Шановні колеги!   Колекція щасливих миттєвостей на вашому трудовому шляху у кожного була різною: в одного – більша, в іншого - трішечки менша. Проте кожен ракурс вражав неповторністю, сяйвом дитячих посмішок, незабутніх моментів. Тож хочеться побажати вам, щоб галерея професійних перемог була у кожного з вас була надзвичайно великою, щоб вона постійно поповнювалася новими ракурсами, а самоосвітні кейси та портфоліо  – новими методами, прийомами, інноваціями, що у свою чергу сприятиме успішній реалізації компетентнісного підходу та модернізації навчально-виховного процесу. І хоча ви вважаєте себе компетентним вчителем,  продовжуйте працювати над підвищенням своєї професійної майстерності. Пам’ятайте слова Сальвадора Далі: «Не бійтеся досконалості. Вам її не досягти».
Педагогіка не тільки наука, а й мистецтво – найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв.   (К. Ушинський). Тож  я  вірю, що кожен   з нас  досягне            найвищих  вершин педагогічної майстерності.  (Слайд 30)


Фото загальне на згадку.







Районний семінар заступників директорів з навчально-виховної роботи  "(2008 р.).

Тема. Компетентнісний підхід до освітнього процесу як вимога сучасності


Програма  районного  семінару заступників  директорів  з навчально-виховної роботи.                                                                  Відкрити 

Матеріали роботи семінару.  Відкрити 



Програма семінару- тренінгу
·         Відкриття семінару –тренінгу
                        В. П. Олішкевич,  заступник директора з  навчально-виховної роботи
·         Вправа на знайомство «Криголам» (Само презентація)
          В. І. Кух, директор школи            
·         Вправа «Правила». (3 хв)
           В. П. Олішкевич,  заступник директора з  навчально-виховної роботи
·         Визначення очікувань учасників. Вправа «Золота рибка». (5 хв)
 В. І. Кух, директор школи           
·         Вправа «Мозкова»
В. П. Олішкевич,  заступник директора з  навчально-виховної роботи
Теоретичний блок.
·         Компетентнісно орієнтований підхід до навчально-виховного процесу В. В. І. Кух, директор школи, В. П. Олішкевич, заступник директора з навчально-виховної роботи
·         Компетентнісний підхід як теоретико-методологічна основа  моделі випускника школи
 Клімчук І. Ф.,  заступник директора з виховної роботи
·         Формування компетентностей  саморозвитку і самоосвіти в умовах навчально-виховного процесу
      Комзюк Н. Н., вчитель української мови та літератури
·         Інтерактивне навчання як засіб формування компетентності
                                       Корець О. Т., вчитель фізики

·         Метод проектів у формуванні життєвої компетентності особистості
Сидоренко Н. Л., вчитель початкових класів

·         Компетентність та шкільні оцінки
Корець Н. Ю., вчитель математики
·         Критерії оцінки   компетентностей учнів і їх визначення
Медведюк С. П., вчитель історії
·         Роль виховного потенціалу уроків математики  у формуванні компетентної особистості
Шубич Н.І., вчитель математики

·         Вправа «Правильно - не правильно»
В. П. Олішкевич,  заступник директора з  навчально-виховної роботи

·         Релаксаційна вправа
В. П. Олішкевич
         
·         Вправа «Вільне крісло»
В. І. Кух

·         Практична робота. Робота в групах. Складання проекту шкільної програми «Крок за кроком до життєвої компетентності»
В. П. Олішкевич
·         Вправа «Телеграма»
 Вправа «Тепло  наших рук»В. І. Кух





  

Немає коментарів:

Дописати коментар